МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ НЕРІВНОМІРНОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
Анотація
Багатовекторність і неоднорідність економічного розвитку сучасного світового господарства обумовлює різноплановість темпів економічного зростання національних виробництв, на основі чого створюються передумови формування економік І, ІІ і ІІІ світу. Дані закономірності розвитку не виникли у наш час, а є наслідком комплексного впливу низки факторів як суто історико-географічного, так і соціального характеру. Навіть не зважаючи на інтернаціоналізацію господарських зв'язків, дані фактори, виступаючи у формі протиріч, не можуть бути остаточно і повністю подолані в силу їх історичного і соціально-культурного характеру. Натомість, знайдено суто техніко-економічні варіанти подолання таких розбіжностей, як-то трансфер технологій. Відповідно, дана стаття присвячена висвітленню питання причин нерівномірності економічного розвитку країн світу із паралельним описанням можливих варіантів їх подолання.
Посилання
Іващенко М.В., Руда Д.К. Причини уповільнення зростання світової економіки та світової торгівлі. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2019. Випуск 24. Частина 2. С. 33–36.
Пустовойт О.В. Економічне зростання України: проблеми та можливості прискорення. Економіка і прогнозування. 2017. № 4. С. 71–92.
Смерічевський С. Трансформація економічних процесів в контексті глобалізаційних зрушень. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2018. № 22. Частина 2. С. 142–148.
Хаєцька О.П. Особливості економічного зростання в Україні та світі. Ефективна економіка. 2019. № 10. URL: http://www.economy.nauka.com.ua/?op=1&z=7321 (дата звернення: 05.08.2023).
Igami M. Capturing the evolving nature of science, Development of new scientic indicators and mapping of science. OECD Directorate for science, technology and industry, 2007. 210 р.
Kodama F. Emerging patterns of innovation sources of Japan’s technologicaledge. Harvard Business School, 1995. 336 p.
Toshihiko Mukoyama A. Theory of technology diffusion. Department of Economics Concordia University and CIREQ. April 2003.
Zhou P. The emergence of China as a leading nation in science. Research policy, 2006. № 35. Р. 83–104.
Ivashchenko M. V., Ruda D. K. (2019) Prychyny upovilnennia zrostannia svitovoi ekonomiky ta svitovoi torhivli [Reasons for the increased growth of the light economy and light trade]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Series: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo, vol. 24, no. 2, pp. 33–36. (in Ukrainian)
Pustovoit O. V. (2017) Ekonomichne zrostannia Ukrainy: problemy ta mozhlyvosti pryskorennia [Economic growth of Ukraine: problems and possibilities for acceleration]. Ekonomika i prohnozuvannia, vol. 4, pp. 71–92. (in Ukrainian)
Smerichevskij S. (2018) Transformaciya ekonomichnih procesiv v konteksti globalizacijnih zrushen [Transformation of economic processes in the context of globalization shifts]. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University, vol. 22, no. 2, pp. 142–148. (in Ukrainian)
Khaietska O. P. (2019) Osoblyvosti ekonomichnoho zrostannia v Ukraini ta sviti [Features of economic growth in Ukraine and the world]. Efektyvna ekonomika, vol. 10. Available at: http://www.economy.nauka.com.ua/?op=1&z=7321 (accessed August 5, 2023) (in Ukrainian)
Igami M. (2007) Capturing the evolving nature of science, Development of new scientic indicators and mapping of science. OECD Directorate for science, technology and industry, 210 р.
Kodama F. (1995) Emerging patterns of innovation sources of Japan’s technologicaledge. Harvard Business School, 336 p.
Toshihiko Mukoyama A. (April, 2003) Theory of technology diffusion. Department of Economics Concordia University and CIREQ.
Zhou P. (2006) The emergence of China as a leading nation in science. Research policy, no. 35, pp. 83–104.
