ДИЛЕМА ДВОЗНАЧНОСТІ У РОЗУМІННІ ПЕРСОНАЛЬНОГО БРЕНДУ

Ключові слова: соціальна мережа, персональний бренд, цільова аудиторія, блогер, поведінка споживачів

Анотація

Інформатизація всіх сфер діяльності сучасної людини і бурхливий розвиток нових інформаційно-комунікаційних технологій створюють сприятливі умови для реалізації програм оперативного доступу до віддалених матеріальних та інтелектуальних ресурсів, розподіленим по всій земній кулі. Однак, нині люди стали обережніше ставитися до власної присутності в Інтернеті, і особливо в соціальних мережах. Застосовуючи якісний методологічний підхід, у даній статті досліджується індивідуальне ставлення споживачів до поведінки в соціальних мережах (ПСМ). Через призму розвитку персонального бренду розуміється, що люди прагнуть створити задовільну презентацію бажаного «я». Також значне занепокоєння ПСМ полягає в тому, щоб зберегти сприйняття громадськістю своєї ідентичності. Страх неправильного сприйняття пов'язується з суперечливими думками перед цільовою аудиторією. Виходячи за рамки кар’єрного зростання, дослідження допомагає зрозуміти, як занепокоєння особистим брендом впливає на ПСМ. Отримані результати допомагають отримати більше знань про споживачів з точки зору їх залучення до маркетингової комунікації.

Посилання

Baccarella, C. V., Wagner, T. F., Kietzmann, J. H., & McCarthy, I. P. (2018). Social media? It’s serious! Understanding the dark side of social media. European Management Journal, 36(4), 431–438. DOI: https://doi.org/10.1016/j.emj.2018.07.002.

Liu, L., Liu, R., Lee, M., & Chen, J. (2019). When will consumers be ready? A psychological perspective on consumer engagement in social media brand communities. Internet Research, 29(4), 704–724. DOI: https://doi.org/10.1108/IntR-05-2017-0177.

Wetsch, L. R. (2012). A personal branding assignment using social media. Journal of Advertising Education, 16(1), 30–36. DOI: https://doi.org/10.1177/109804821201600106.

Gorbatov, S., Khapova, S. N., Oostrom, J. K., & Lysova, E. I. (2020). Personal brand equity: Scale development and validation. Personnel Psychology, 9. DOI: https://doi.org/10.1111/peps.12412.

Labrecque, L. I., Markos, E., & Milne, G. R. (2011). Online personal branding: Processes, challenges, and implications. Journal of Interactive Marketing, 25(1), 37–50. DOI: https://doi.org/10.1016/j.intmar.2010.09.002.

Lair, D. J., Sullivan, K., & Cheney, G. (2005). Marketization and the recasting of the professional self:The rhetoric and ethics of personal branding. Management Communication Quarterly, 18(3), 307–343. DOI: https://doi.org/10.1177/0893318904270744.

Hennig-Thurau, T., Gwinner, K. P., Walsh, G., & Gremler, D. D. (2004). Electronic word-of-mouth via consumer-opinion platforms: What motivates consumers to articulate themselves on the internet? Journal of Interactive Marketing, 18(1), 38–52. DOI: https://doi.org/10.1002/dir.10073.

Khedher, M. (2015). A brand for everyone: Guidelines for personal brand managing. Journal of Global Business Issues, 9(1), 19–27.

Parihar, P., Dawra, J., & Sahay, V. (2019). The role of customer engagement in the involvement-loyalty link. Marketing Intelligence & Planning, 37(1), 66–79. DOI: https://doi.org/10.1108/MIP-11-2017-0318.

Dessart, L. (2017). Social media engagement: A model of antecedents and relational outcomes. Journal of Marketing Management, 33(5–6), 375–399. DOI: https://doi.org/10.1080/0267257X.2017.1302975.

Brodie, R. J., Ilic, A., Juric, B., & Hollebeek, L. (2013). Consumer engagement in a virtual brand community: An exploratory analysis. Journal of Business Research, 66(1), 105–114. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2011.07.029.

Dane, E., & Pratt, M. G. (2007). Exploring intuition and its role in managerial decision making. Academy of Management Review, 32(1), 33–54. DOI: https://doi.org/10.5465/amr.2007.23463682.

Parihar, P., Dawra, J., & Sahay, V. (2019). The role of customer engagement in the involvement-loyalty link. Marketing Intelligence & Planning, 37(1), 66–79. DOI: https://doi.org/10.1108/MIP-11-2017-0318.

Tuli, K. R., Kohli, A. K., & Bharadwaj, S. G. (2007). Rethinking customer solutions: From product bundles to relational processes. Journal of Marketing, 71(3), 1–17. DOI: https://doi.org/10.1509/jmkg.71.3.001.

Gioia, D. A., Corley, K. G., & Hamilton, A. L. (2013). Seeking qualitative rigor in inductive research: Notes on the gioia methodology. Organizational Research Methods, 16(1), 15–31. DOI: https://doi.org/10.1177/1094428112452151.

Luo, M., & Hancock, J. T. (2020). Self-Disclosure and social media: Motivations, mechanisms and psychological well-being. Current Opinion in Psychology, 31, 110–115. DOI: https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2019.08.019.

Villaespesa, E., & Wowkowych, S. (2020). Ephemeral Storytelling with social media: Snapchat and instagram stories at the Brooklyn Museum. Social Media + Society, 6(1), DOI: https://doi.org/10.1177/2056305119898776.

Переглядів статті: 54
Завантажень PDF: 76
Опубліковано
2023-02-28
Як цитувати
Калинець, К. (2023). ДИЛЕМА ДВОЗНАЧНОСТІ У РОЗУМІННІ ПЕРСОНАЛЬНОГО БРЕНДУ. Економічний простір, (183), 69-73. https://doi.org/10.32782/2224-6282/183-11
Розділ
ДЕМОГРАФІЯ, ЕКОНОМІКА ПРАЦІ, СОЦІАЛЬНА ЕКОНОМІКА І ПОЛІТИКА