ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КОНТЕНТ ЗЕЛЕНОГО ЗРОСТАННЯ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Стаття присвячена аналізу сутності інтелектуального контенту зеленого зростання в рамках глобального курсу людства на сталий розвиток. Проаналізовано поступовий перехід у накових працях від інформаційної економіки та економіки знань до інтелектуальної економіки, яка характеризується скеровуванням інтелектуальної діяльності людини на екологоорієнтовні активності, які спрямовані на досягнення глобальних цілей сталого розвитку. Зазначено, що інтелектуальна економіка є фундаментом зеленого зростання і підкреслено важливість знань, навичок, теоретичних та практичних компетенцій, креативності, що виступають драйвером розвитку зелених секторів економіки. Визначено, що існує дев’ять типів людського капіталу, з яких саме інтелектуальний відіграє провідну роль на сучасному етапі розвитку соціально-економічних процесів. В умовах розбудови зеленої економіки капітал набуває зелених особливостей, що проявляється через зелений інтелектуальний капітал, основними складовими якого виступають зелений людський капітал, зелений організаційний капітал та зелений реляційний капітал. Зазначено, що основним драйвером розвитку зеленого інтелектуального капіталу є зелена освіта яка має два рівні прояву – особистісний та організаційний. На особистісному рівні формується зелений людський капітал, що проявляється у формі специфічних знань і навичок людей. На організаційному рівні формується зелений організаційний капітал, що проявляється у формі зеленого бізнесу, зелених інновацій та технологій. Взаємодія зеленого людського та зеленого організаційного капіталу формує зелений реляційний капітал, що виражається у формі зелених робочих місць, інклюзивності та гендерної рівності. В свою чергу розвинений зелений інтелектуальний капітал має реалізовуватись спираючись на досягнення Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0 і капіталізуватись і поширюватись через глобальні зелені ланцюги вартості. Зазначено, що у довгостроковій перспективі розвиток зеленого інтелектуального капіталу призводить до ефекту декаплінгу, що проявляється у розриві між показниками економічного добробуту та екологічної деградації. Саме тому стратегії розвитку зеленого інтелектуального капіталу мають бути основою розвитку країн світу на шляху досягнення глобальних цілей сталого розвитку.