ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ НОВИХ ЧЛЕНІВ ЄС ДО БАГАТОРІВНЕВОЇ СИСТЕМИ ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

У статті висвітлено сучасний курс усіх країн регіонального угрупування ЄС спрямованого на реалізацію сталого розвитку, як фундаментальної мети стратегії «Європа 2020». Розглянуто ревіталізаційні програми, як інструмент реалізації цілей сталого розвитку. Проведено дослідження ревіталізації та її програм, у змісті яких виокремлено мету, норми та процес впровадження їх на міжнародному і регіональному рівні. Підкреслено фінансування, як головний інструмент на шляху до реалізації даних програм. Організована структуризація системи фінансування на всіх її рівнях за принципом розділу на основні фонди, які є загальними для всіх країн-членів Європейського Союзу. Проведено спостереження фінансових надходжень з Європейських організацій до національних фондів у період з 2014 до 2020 років. Досліджено на прикладі країн-нових членів ЄС систему практичного застосування міжнародної та регіональної моделі програм сталого розвитку. Головним інвестором у процесі дослідження виявлено Європейський Союз, а саме його основні банківські структурні та інвестиційні організації, які поповнюють відповідні фонди національних економік на 70-80% від загальної кількості, решту ж відведено місцевим надходженням. В якості наочного прикладу обрані показники десяти країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), що приєдналися до Європейського регіонального угрупування під час розширення союзу у 2004 році, а саме: Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Литва, Латвія, Кіпр, Болгарія та Хорватія. Об’єктом аналітичного дослідження стали: статистичні показники реалізації сталого розвитку, розділені на сімнадцять базових цілей та обсяг фінансування обраних країн з структурних та інвестиційних фондів. Під час проведення кореляційного аналізу виявлено достатній зв'язок тільки між третиною цілей сталого розвитку та їх фінансовими надходженнями. На досягнення решти цілей сталого розвитку мають вплив інші чинники: соціальні, технологічні, інформаційні, економічні, зовнішньоекономічні та насамперед політичні. Що знову таки доводить важливість проведення державної та регіональної політики, де окрему увагу слід приділити ревіталізаційним програмам.