ФЕНОМЕН ЛІДЕРСТВА ЯК МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЮ ПОВЕДІНКОЮ
Анотація
Статтю спрямовано на узагальнення лідерських компетенцій, опублікованих у галузі лідерства. У дослідженні використовувалася модель лідерських компетенцій на прикладі досліджень шести найбільш розвинених західних країн (Австрія, Німеччина, Швейцарія, Сполучені Штати Америки, Канада та Об’єднане Королівство), щоб з'ясувати лідерські якості для ефективних лідерів. Вибрано 25 лідерських компетенцій, які систематично досліджено за допомогою Google Scholar щодо кількості згадувань лідерських компетенцій у період із 2010 по 2020 р. Аналіз відповідної літератури проводився з використанням бази даних Google Scholar у період із 2010 по 2020 р. Результати цього дослідження показали, що існує великий інтерес до випадково вибраних лідерських компетенцій, і ці 25 компетенцій можуть бути застосовані в будь-якій галузі лідерства.
Посилання
Бенніс Ст. Виклик лідерства у сучасному світі: введення у спецвипуск. Американський психолог. 2007. № 62. С. 2–5.
Ліпман-Блюмен Дж. Чарівність токсичних лідерів: чому ми йдемо за руйнівними босами та корумпованими політиками і як нам вижити в них. Нью-Йорк : Оксфордський університет, 2006. 318 с.
Бісбі Д.К. Шукаємо лідерів: сучасні практики визначення лідерства у вищій освіті. Планування та зміна. 2007. № 38. С. 77–88.
Заккаро С.Дж. Перспективи лідерства, засновані на рисах характеру. Американський психолог. 2007. № 62(1). С. 6–16.
Врум В.Х., Яго А.Г. Роль ситуації у лідерстві. Американський психолог. 2007. № 62(1). С. 17–24.
Якісні та поведінкові теорії лідерства: інтеграція та мета-аналітичний тест їх відносної достовірності / Д.С. Деру та ін. Психологія персоналу. 2011. № 64(1). С. 7–52.
Буш Т. Освітнє лідерство та менеджмент: теорія, політика та практика. Південноафриканський журнал освіти. 2007. № 27(3). С. 391–406.
Спіллейн Дж.П., Халверсон Р., Даймонд Дж.Б. До теорії практики лідерства: розподілена перспектива. Журнал навчальних програм. 2004. № 36(1). С. 3–34.
Метааналітичний огляд досліджень впливу лідерства: експериментальні та квазіекспериментальні дослідження / Б.Дж. Аволіо та ін. Щоквартальний лідерський звіт. 2009. № 20(5). С. 764–784.
Тейлор С.А., Тейлор Дж.К., Столлер Дж.К. Вивчення лідерських якостей у визнаних і початківців-лідерів: дослідження на основі співбесід. Журнал загальної внутрішньої медицини.2008. № 23(6). С. 748–754.
Зовнішні альтернативи, стрес від роботи на задоволеності роботою та намір плинності кадрів / Р. Рамлаваті та ін. Листи з менеджменту. 2020. № 11(2). С. 511–518.
Уортон К.Р. Лідерство у медичній освіті: виклик різноманітності. Академічна медицина.1987. № 62(2). С. 86–94.
Каламан О.Б., Пурцхванідзе О.В. Трансформаційне лідерство: оптимальний стиль роботи команди в публічній сфері. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 1. С. 109–114.
Каламан О.Б., Пурцхванідзе О.В. Лідерство у сфері державних послуг. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 2. С. 88–94.
Kalaman O., Kananykhina O., Solovey A., Beznis P. Formation of leadership qualities and social responsibility of the modern manager in Odessa national academy of food technologies. Економіка харчової промисловості. 2019. Т. 11(1). С. 59–65.
Ейзенбергер Н.І. Соціальний біль та мозок: суперечки, питання та куди йти далі. Щорічний огляд психології. 2015. № 66. С. 601–629.
Рок Д. SCARF: заснована на мозку модель співпраці з іншими та впливу на них. Нейролідерство. 2008. № 1(1). С. 44–52.
Bennis W. (2007). The challenge of leadership in the modern world: Introduction to special issue. American Psychologist, no. 62, pp. 2-5.
Lipman-Blumen J. (2006). The allure of toxic leaders: Why we follow destructive bosses and corrupt politicians and how we can survive them. New York: Oxford University Press.
Bisbee D.C. (2007). Looking for leaders: Current practices in leadership identification in higher education. Planning and Changing, no. 38, pp. 77-88.
Zaccaro S. J. (2007). Trait-based perspectives of leadership. American Psychologist, no. 62(1), pp. 6-16.
Vroom V.H., Jago A.G. (2007). The role of the situation in leadership. American Psychologist, no. 62(1), pp. 17-24.
Derue D.S., Nahrgang J.D., Wellman N.E.D., Humphrey S.E. (2011). Trait and behavioural theories of leadership: An integration and meta-analytic test of their relative validity. Personnel Psychology, no. 64(1),pp. 7-52.
Bush T. (2007). Educational leadership and management: Theory, policy and practice. South African Journal of Education, no. 27(3), pp. 391-406.
Spillane J.P., Halverson R., Diamond J.B. (2004). Towards a theory of leadership practice: a distributed perspective. Journal of Curriculum Studies, no. 36(1), pp. 3-34.
Avolio B.J., Reichard R.G., Hannah S.T., Walumbwa F.O., Chan A., Reichard R.G., Hannah S.T., & Walumbwa F.O. (2009). A meta-analytic review of leadership impact research: Experimental and quasi-experimental studies/The Leadership Quarterly, no. 20(5), pp. 764-784.
Taylor C.A., Taylor J.C., Stoller J.K. (2008). Exploring leadership competencies in established and aspiring physician leaders: An interview-based study. Journal of General Internal Medicine, no. 23(6), pp. 748-754.
Ramlawati R., Trisnawati E., Yasin. N., Kurniawaty K. (2020). External alternatives, job stress on job satisfaction and employee turnover intention. Management Science Letters, no. 11(2), pp. 511-518.
Wharton C.R. (1987). Leadership in medical education: the challenge of diversity. Academic Medicine, no. 62(2), pp. 86-94.
Kalaman O.B., Purkhvanidze O.V. (2021). Transformatsiyneliderstvo: optymal'nyystyl' robotykomandy v publichniysferi[Transformational leadership: the optimal style of team work in the public sphere]. Investments: practice and experience.no. 1. pp. 109-114.
Kalaman O.B., Purtskhvanidze O.V. (2021). Liderstvo u sferiderzhavnykhposluh[Leadership in public services]. Investments: practice and experience. no. 2. pp. 88-94.
Kalaman O. Kananykhina O. Solovey A.Beznis P. (2019). Formation of leadership qualities and social responsibility of the modern manager in Odessa national academy of food technologies.Food Industry Economics, no. 11(1), pp. 59-65.
Eisenberger N.I. (2015). Social pain and the brain: Controversies, questions, and where to go from here. Annual Review of Psychology, no. 66, pp. 601-629.
Rock D. (2008). SCARF: a brain-based model for collaborating with and influencing others. Neuro Leadership Journal, no. 1(1), pp. 44-52.
