INFORMATIZATION AS A CATALYST FOR TRANSITION TO THE KNOWLEDGE SOCIETY
Анотація
Сучасний розвиток людського суспільства є послідовним переходом від індустріальної до постіндустріальної епохи в напрямку створення суспільства знань. На основі зіставлення трактувань основних категорій сучасної економіки: «індустріальна», «неоіндустріальні», «інформаційна», «постіндустріальна», «інноваційна», «віртуальна», «цифрова», «неоекономіки», авторами виявлені рекурентні залежності. Визначено, що інформатизація виступає кумулятивним процесом, тому що саме вона створює нову якість взаємодії техніки і технологій, соціально-економічних відносин і форм, формуючи основу макрогенерацій у соціально-економічних системах, трансформуючи суспільне виробництво на кожному етапі розвитку. Дані залежності знайшли відображення в авторській методиці аналізу сучасного інформаційного циклу. Виявлено, що кількісний аналіз може здійснюватися за двома напрямами: за оцінкою кумулятивних показників розвитку інформаційного середовища, де пріоритетне значення набувають наукові дослідження, а також за оцінкою з економічного боку, де на перший план виходить співвідношення економічних витрат і економічних ефектів від їх реалізації. Запропонована методика стала одним з блоків загального авторського алгоритму аналізу та управління сучасним інформаційним циклом, який передбачає комплексний аналіз і розробку напрямків і методів управління міжфазовими та міжетапними переходами в межах сучасного перехідного періоду до суспільства знань.
Посилання
Towards knowledge societies: UNESCO world report 2005. Available at: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000141843
Kraus, N. M. (2015). Сategorical difference of notions “novation”, “novelty” and “innovation” as tools ofinnovative economy: institutional context. Institutional framework for the functioning of the economy in the context of transformation: Collection of scientific articles. Montreal : Publishing house “BREEZE” , 53–58.
Dovgal, O., Dovgal, G. (2015). Innovative economy. Kharkiv, V.N. Karazin Kharkiv National University.
Demsetz, H. (1969). Information and efficiency: Another viewpoint, Journal of Law and Economics, 16 (1), 1–10.
Crawford, S. (1983). The origin and Development of a Concept: the Information Society. Available at: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC227258/pdf/mlab00068-0030.pdf
Delaunay, J. C., Gadrey, J. (1992), Service Society Versus Neo-Industrialism. In: Services in Economic Thought. International Studies in the Service Economy, Vol 3. Springer, Dordrecht. https://doi.org/10.1007/978-94-011-2960-2_6
Paulman, V. F., (2011). Virtual economy. Available at: http://lit.lib.ru/p/paulxman_w_f/text_0230.shtml.
Lemeshchenko, P. S. (2001), Neoeconomics: subject certainty and theoretical contours. Available at: https://www.bsu.by/Cache/pdf/351783.pdf
Colin, N., Landier, A., Mohnen, P. & Perrot, A. (2015). The Digital Economy. Notes du conseil d’analyse économique, 7(7), 1–12. Available at: https://doi.org/10.3917/ncae.026.0001
Hirschhorn, L., (1988). The Post-Industrial Economy: Labour, Skills and the New Mode of Production, The Service Industries Journal, 8:1, 19–38, DOI: https://doi.org/10.1080/02642068800000003
Courvisanos, J. (2006). Galbraith and the political economy of technological innovation: Critical perspectives and a heterodox synthesis, in B. Laperche, J. Galbraith and D. Uzunidis (eds), Innovation, Evolution and Economic Change: New Ideas in the Tradition of Galbraith, Cheltenham UK and Northampton, MA, Edward Elgar, 205–228.
Courvisanos, J. (2012). Cycles, Crises and Innovation: Path to Sustainable Development – A Kaleckian-Schumpeterian Synthesis, Cheltenham UK Northampton, USA, Edward Elgar.
Towards knowledge societies: UNESCO world report 2005. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000141843
Kraus N. M. Сategorical difference of notions “novation”, “novelty” and “innovation” as tools ofinnovative economy: institutional context // Institutional framework for the functioning of the economy in the context of transformation: Collection of scientific articles. Montreal : Publishing house “BREEZE”, 2015. P. 53–58.
Довгаль О. А., Довгаль Г. В. Інноваційна економіка. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2015. 148 с.
Demsetz H. Information and efficiency: Another viewpoint, Journal of Law and Economics, 1969, 16 (1), 1-10.
Crawford S. The origin and Development of a Concept: the Information Society. 1983. URL: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC227258/pdf/mlab00068-0030.pdf
Delaunay J. C., Gadrey J. Service Society Versus Neo-Industrialism. In: Services in Economic Thought. International Studies in the Service Economy, Vol 3. Springer, 1992, Dordrecht. URL: https://doi.org/10.1007/978-94-011-2960-2_6
Паульман В. Ф. Виртуальная экономика. 2011. URL: http://lit.lib.ru/p/paulxman_w_f/text_0230.shtml.
Лемещенко П. С. Неоэкономика: предметная определённость и теоретические контуры. 2001. URL: https://www.bsu.by/Cache/pdf/351783.pdf.
Colin N., Landier A., Mohnen P. & Perrot A. The Digital Economy. Notes du conseil d’analyse économique, 2015, 7(7), 1–12. URL: https://doi.org/10.3917/ncae.026.0001
Hirschhorn L. The Post-Industrial Economy: Labour, Skills and the New Mode of Production, The Service Industries Journal, 1988, 8:1, 19–38. DOI: https://doi.org/10.1080/02642068800000003
Courvisanos J. Galbraith and the political economy of technological innovation: Critical perspectives and a heterodox synthesis, in B. Laperche, J. Galbraith and D. Uzunidis (eds), Innovation, Evolution and Economic Change: New Ideas in the Tradition of Galbraith, Cheltenham UK and Northampton, MA, Edward Elgar, 2006. P. 205–228.
Courvisanos J. Cycles, Crises and Innovation: Path to Sustainable Development – A Kaleckian-Schumpeterian Synthesis, Cheltenham UK Northampton, USA, Edward Elgar, 2012.
