РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ЯК ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ СПРИЯННЯ ПОЛІТИЦІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

Анотація

У статті наведена систематизація підходів до визначення поняття «сталий розвиток». Зроблений висновок, що однозначного визначення поняття сталого розвитку немає. Кожен з учених тлумачить його з позиції власних суб’єктивних суджень. Найбільш прийнятним є визначення, яке надано в загальнодержавній стратегії сталого розвитку України до 2030 р. Зазначено, що у реалізації концепції сталого розвитку регіональний (субнаціональний) рівень повинен виступити визначальною ланкою. Це пов'язано з тим, що регіон є тим суб'єктом інтеграційних відносин, де цілі сталого розвитку найбільш адекватні його положенню у системі управління національною економікою. Зазначено, що для реалізації завдань сталого розвитку на регіональному рівні необхідним є: розроблення соціально-економічних та екологічних програм розвитку територій; формування місцевих бюджетів з урахуванням пріоритетності цілей і завдань сталого розвитку; реалізація комплексу заходів збалансованого розвитку регіонів. Визначено, що для подальшої реалізації концепції сталого розвитку в регіональному вимірі необхідне розроблення нової методології з урахуванням ефективного розміщення продуктивних сил. Наголошено, що розміщення продуктивних сил є інструментом досягнення ефективної реалізації концепції сталого розвитку. Авторами запропонована схема забезпечення сталого розвитку регіонів з урахуванням факторів РПС. Виокремлено три головні напрями: розроблення стратегій сталого розвитку для кожного регіону, формування місцевих бюджетів з урахуванням пріоритетності і цілей сталого розвитку та формування ефективної політики РПС у контексті сталого розвитку. Зазначено, що останній є головним та потребує найбільшої уваги у процесі дослідження.