ТЕНДЕНЦІЇ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Анотація

Стратегічна мета інтеграції України у ЄС та підвищення глобальної конкурентоспроможності вітчизняної економіки зумовлюють необхідність подолання структурних недоліків, які притаманні вітчизняній моделі економіки. У статті зазначено, що нині формування якісної структури національної економіки має вирішальне значення для розвинених держав світу. Вони змагаються у підходах та відповідних інструментах щодо розбудови економіки майбутнього в умовах кардинальних технологічних змін, зумовлених четвертою промисловою революцією. Зазначено, що сформована на національному рівні в Україні економічна система характеризується слабкою участю держави в світовому господарстві. А для з’ясування рівня та якості цієї участі слід розглянути міжнародні рейтинги, в яких представлена Україна. З поміж значної їх кількості, розглянуто три глобальні індекси, які в тому числі відображають структурні тенденції в економічній системі. Відмічено, що рейтинг конкурентоспроможності держави будується на основі Індексу глобальної конкурентоспроможності, який визначає відповідний рівень добробуту населення, прибутків від інвестицій та характеризує потенціал зростання економіки у довгостроковій перспективі. Для проведення аналізу стану нормативно-правового регулювання досліджуються умови функціонування підприємств протягом усього циклу їх життєдіяльності, включаючи їх створення, ведення бізнесу, здійснення зовнішньо-торговельної діяльності, оподаткування тощо. Визначається також Індекс економічної свободи , шо є інструментом для поглибленого аналізу економік у всьому світі. У статті зазначено, що за роки незалежності України на державному рівні неодноразово декларувалися цілі щодо необхідності втілення технологічних, структурних та інституційних перетворень у національній економіці з метою зростання продуктивності праці, підвищення питомої ваги високотехнологічних виробництв в структурі ВВП, якості життя населення і в кінцевому підсумку конкурентоспроможності держави та її регіонів у глобальній економіці. Відмічено, що за міжнародними рейтингами та порівняннями, Україна посідає низькі позиції в світовій економіці. Це свідчить про те, що економічні реформи, які декларувалися в різні часи в державі були малоефективні. Також це стосується у тому числі досвіду проведення структурної економічної політики, яка бере свій початок з перших років незалежності України. Наголошено, що спектр урядових заходів щодо економічного розвитку є досить широким, однак їх аналіз дозволяє зробити висновок про недостатність державного впливу на економіку, щоб якісно змінити її структуру. Хоча загальні механізми уряду виписано чітко, однак не вистачає конкретики щодо пріоритетів галузевого розвитку, враховуючи поточну економічну ситуацію.