ІННОВАЦІЙНА ЦЕНТРО-ПЕРИФЕРІЙНІСТЬ РОЗВИТКУ КРАЇН ЄС ТА УКРАЇНИ

Анотація

В статті досліджуються чинники інноваційного розвитку економічних систем країн Європейського Союзу та України, які впливають на успішність інтеграційних взаємодій та стале економічне зростання. Доводиться, на основі порівняння різних теоретичних підходів, що сучасна центро-периферійність розвитку суспільних систем в інтеграцій- ному об’єднанні, відповідає динамічній ієрархічній структурі, а драйверами цього розвитку виступають інноваційні процеси в економічних системах країн. З’ясовано, що генеруючий та проблемний підходи є найбільш адекватними для характеристики та оцінки інноваційної центро-периферійності розвитку країн. Запропоновано систему з десяти індикаторів для оцінки інноваційного розвитку країн та здійснено кластерний аналіз країн ЄС та України за цими індикаторами та за період з 2005 по 2018 роки. Доведено ієрархічну структуру інноваційного європейського про- стору та виділені шість кластерів країн. Виявлені відмінності між кластерами країн дозволили їх згрупувати в три блоки центро-периферійної моделі: інноваційний центр; інноваційна провінція та інноваційна периферія. Запропоно- вана архітектоніка моделі «Інноваційна центр-периферійність», яка виявляє кількість та якість «переходів» країн між кластерами (динаміку композиції країн) та сталий перелік країн «інноваційного центру», що є майже незмінним за досліджуваний період. Здійснено порівняльний аналіз детермінант інноваційного розвитку країн кожного з блоків центро-периферійної моделі. Доведено, що Україна як одна з країн блоку «інноваційної периферії» задля успішної євро- інтеграції та конвергенції економічного розвитку повинна розробити стратегію переходу до блоку країн «інноваційної провінції» завдяки переходу до найближчого (прикордонного) кластеру країн. Обґрунтовані ключові орієнтири най- більш адекватної стратегії інноваційного розвитку України.