ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ В ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

Анотація

В представленій статті автором детально визначено і досліджено перспективи розвитку об’єднаних територі- альних громад в Україні та її фінансове забезпечення. Акцентовано увагу на успішності процесу бюджетної децен- тралізації, яка значною мірою залежить від фінансової спроможності органів місцевого самоврядування, що визначає виконання функцій, які покладаються на них. Аналізовано загальну динаміку видатків Зведеного бюджету України на утримання органів державного управління. Доведено, що видатки на утримання органів державного управління необ- хідно визначати, виходячи з можливостей державного бюджету, та з дотриманням принципу рівності у фінансовому забезпеченні органів державного управління. Розраховано показник ефективності державного управління протягом 10 років, і рівень ефективності державного управління практично не змінився, покращення спостерігається мінімальне (за процентним співвідношенням: у 2013-2015 роках). Досліджено контроль над корупцією в Україні, і за даним показ- ником спостерігаються позитивні зміни протягом досліджуваних років. Оцінено видатки на апарат управління ОТГ Карпатського регіону (в розрахунку на одного мешканця). Доведено, що ОТГ Карпатського регіону характеризуються високою часткою видатків на управління в порівнянні із середньо українським значенням. За підсумками, із 52 ОТГ Кар- патського регіону 27 ОТГ (52%) показник видатків на функціонування органів місцевого самоврядування в розрахунку на одного мешканця перевищує середнє значення по всіх ОТГ, 48 ОТГ (92%) – перевищує середнє значення по містах та районах регіону. Автором запропоновано одним із оптимальних варіантів подальшого розвитку для громад є їх при- єднання до інших територіальних громад та створення ОТГ більшої за площею та чисельністю мешканців, що дасть можливість оптимізувати кількість працівників у державному управлінні та видатки на їх утримання. Лише 5 ОТГ мають питома вага видатків на утримання апарату управління у власних ресурсах (без трансфертів) нижчу за 20%. Причинами цього є як порівняно менша чисельність громад, так і їх нижча фінансова спроможність.