ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ФІНАНСУВАННЯ СИСТЕМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Анотація

Стаття присвячена дослідженню зарубіжного досвіду фінансового забезпечення систем охорони здоров'я різних держав. Представлено результати його порівняльного аналізу. Акцентовано увагу на особливостях формування та використання фінансових ресурсів у сфері охорони здоров'я. На основі порівнянь доведено, що на практиці не існує універсальної моделі і кожна держава змушена будувати систему економічних відносин з урахуванням потреб і мож- ливостей суспільного розвитку. Досліджено, що видатки зведеного бюджету України на охорону здоров’я у 2017 році офіційно склали 3,4% валового внутрішнього продукту. Виявлено факт використання у сфері охорони здоров'я також коштів благодійних фондів та гуманітарної допомоги. Проте офіційне фінансування співіснує з тіньовими, нефор- мальними платними послугами. Встановлено, що рівень фінансування в Україні наближається до європейського, але порушується конституційний принцип рівного доступу до охорони здоров'я різних верств населення. Для вирішення цієї проблеми пропонуємо використати досвід тих розвинених країн світу, системи охорони здоров'я яких визнано успіш- ними. Адже накопичений досвід різних держав вказує на те, що саме від уміння раціонально використовувати ресурси залежатиме ефективність самої системи охорони здоров’я. Запропоновано та сформовано власну модель охорони здоров’я, яка передбачає комбіноване фінансове забезпечення. Зроблено висновок про те, що в сучасному суспільстві на сьогодні функціонують чотири моделі фінансування охорони здоров’я. Це модель переваги споживачів (приват- на система фінансування охорони здоров’я), модель Бісмарка (соціально орієнтована система фінансування охорони здоров’я), модель Беверіджа (державна система фінансування охорони здоров’я) та модель Семашка (держбюджет з досить жорсткою централізацією управління галуззю). Кожна із аналізованих моделей має свої переваги та недоліки. Вибір моделі фінансування охорони здоров’я є стратегічно важливим завданням кожної держави, котра змушена бу- дувати систему економічних відносин з урахуванням об’єктивних потреб і можливостей та усвідомлювати постійно зростаючу економічну і соціальну цінність здорового суспільства.