СУТНІСТЬ МОДЕЛЕЙ ЕКОСИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДО СТІЙКОГО РОЗВИТКУ КОМЕРЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Ключові слова: екосистемний підхід, індустріальні кластери, комерційні підприємства, стійкий розвиток, модель

Анотація

Стаття присвячена важливості впровадження екосистемного підходу для стійкого розвитку комерційних підприємств в Україні. Виділена необхідність інтеграції економічних, соціальних та екологічних аспектів для забезпечення стійкого розвитку, через те, що українські підприємства стикаються з численними викликами, серед яких нестабільність економіки, екологічні проблеми та соціальні виклики. Впровадження моделей екосистемного підходу пропонується як один з ефективних способів подолання цих викликів. Розглянуто моделі екосистемного підходу, які включають бізнес-екосистеми, платформні екосистеми, стійкі екосистеми, індустріальні кластери, корпоративні екосистеми та регіональні інноваційні екосистеми. Кожна модель має свої особливості, переваги та недоліки. Підкреслено перспективність впровадження моделей індустріальних кластерів в українських умовах, так як вони сприяють підвищенню конкурентоспроможності підприємств, ефективному використанню ресурсів та стимулюванню інновацій. Модель індустріальних кластерів допоможе компаніям спільно виходити на міжнародні ринки, покращувати взаємодію з державними органами та залучати інвестиції. У кінцевому результаті даного дослідження було визначено перспективи впровадження моделі індустріальних кластерів комерційними підприємства України через спільний розвиток експортного потенціалу, поліпшення регуляторного середовища, створення нових інноваційних екосистем, поліпшення доступу до фінансування державою та грантовими організаціями, стимулювання сталого зростання і розвитку, інтерналізацію та створення нових глобальних альянсів, розвитку суміжних галузей, поліпшення якості продукції та послуг, зміцнення локальної мережі постачальників та значної економії на масштабуванні обраної екосистеми. Додатково надані рекомендації та кроки впровадження моделі індустріальних кластерів комерційними підприємствами України задля визначення ключових етапів впровадження для власників бізнесу та керівників інноваційних підрозділів.

Посилання

Tansley A. G. (1935) The use and abuse of vegetational concepts and terms. Ecology. Ecological Society of America, vol. 16, no. 3, рр. 284–307. DOI: https://doi.org/10.2307/1930070

Moore J. F. (1993) Predators and Prey: A New Ecology of Competition. Harvard Business Review, vol. 71, no. 3, pp. 75–86. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-540-26616-9_8

Moore J. F. (1996) The Death of Competition: Leadership and Strategy in the Age of Business Ecosystems. Wiley.

Folke C., Biggs R., Norström A. V., Reyers B., Rockström, J. (2016) Social-ecological resilience and biosphere-based sustainability science. Ecology and Society, vol. 21, no. 3. рр. 11–16. DOI: https://doi.org/10.5751/ES-08748-210341

Vargo S. L., Lusch R. F. (2016) Institutions and axioms: an extension and update of service-dominant logic. Journal of the Academy of Marketing Science, vol. 44, no. 1, рр. 5–23. DOI: https://doi.org/10.1007/s11747-015-0456-3

Adner R. (2017) Ecosystem as structure: An actionable construct for strategy. Journal of Management, vol. 43, no. 1, рр. 39–58. DOI: https://doi.org/10.1177/0149206316678451

Spigel B. (2017) The Relational Organization of Entrepreneurial Ecosystems. Entrepreneurship Theory and Practice, vol. 41, no. 1, рр. 49–72. DOI: https://doi.org/10.1111/etap.12167

Brown R., Mason C. (2017) Looking inside the spiky bits: a critical review and conceptualisation of entrepreneurial ecosystems. Small Business Economics. no. 49, рр. 11–30. DOI: https://doi.org/10.1007/s11187-017-9865-7

Roundy P. T., Bradshaw M., Brockman, B. K. (2018). The emergence of entrepreneurial ecosystems: A complex adaptive systems approach. Journal of Business Research, no. 85, рр. 532–539. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2017.10.032

Malecki E. J. (2018) Entrepreneurship and entrepreneurial ecosystems. Geography Compass. DOI: https://doi.org/10.1111/gec3.12359

Gawer A., Cusumano M. A. (2002) Platform Leadership: How Intel, Microsoft, and Cisco Drive Industry Innovation. Harvard Business Review Press.

Folke С. (2002) Resilience and Sustainable Development: Building Adaptive Capacity in a World of Transformations. AMBIO: A Journal of the Human Environment, vol. 31, no. 5, рр. 437–440. DOI: https://doi.org/10.1579/0044-7447-31.5.437

Porter M. E. (1998) Clusters and the New Economics of Competition. Harvard Business Review.

Adner R (2012) The Wide Lens: A New Strategy for Innovation. Portfolio Penguin

Cooke P. (1992) Regional Innovation Systems: Competitive Regulation in the New Europe. Geoforum, vol. 23, no. 3, рр. 365–382. DOI: https://doi.org/10.1016/0016-7185(92)90048-9

Переглядів статті: 64
Завантажень PDF: 36
Опубліковано
2024-07-05
Як цитувати
Проценко, В. (2024). СУТНІСТЬ МОДЕЛЕЙ ЕКОСИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДО СТІЙКОГО РОЗВИТКУ КОМЕРЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ. Економічний простір, (191), 486-492. https://doi.org/10.32782/2224-6282/192-6
Розділ
Статті