СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ОРГАНІЗАЦІЇ

Анотація

У статті досліджуються проблеми інерційності інституційних трансформацій та організаційних змін у вітчизняних умовах. Проаналізовано джерела інституційних пасток. Висвітлено роль зміни управлінських моделей у подоланні даних проблем. Особливого значення надається створенню організаційної культури, яка базується на довірі, а також перенесенню акцентів у менеджменті із виключно матеріальних аспектів на формування інтелектуального капіталу підприємства. Обґрунтовано важливість врахування структурних компонентів менталітету у формуванні та розвитку соціального капіталу як чинника організаційних змін та адаптивності системи управління персоналом, визначено особливості господарського менталітету як неформального інституту, та окреслено перспективи подальших досліджень цієї проблематики. Авторами визначено, що невпинне зміщення акцентів від управління капіталом і технологією до управління людьми свідчить про необхідність кардинального перегляду нашого сприйняття ресурсів. Центральне місце у такому сприйнятті займає розуміння того, що своєю унікальністю роль людини разюче відрізняється від капіталу і технології. У статті визначено, що ключовий напрямок трансформації управлінських моделей у сенсі забезпечення їх адаптивності й ефективності повинен полягати у певному перенесенні акцентів із переважно матеріальних, фінансових складових організації на нематеріальні і навіть духовні й емоційні, у формуванні нової організаційної культури. Завдяки ефективно діючій організаційній культурі підприємства можуть перебудовувати свою як внутрішню, так і зовнішню політику, що допоможе їм ефективно реагувати на будь-які прояви ринкового середовища, бути лідером на ринку, мати високу конкурентоспроможність. При цьому потенціал організаційної культури визначається рівнем розвитку соціального капіталу підприємства із врахуванням неформальних норм та цінностей які значною мірою закріплені в структурі національного менталітету. Автори зазначають, що соціально орієнтована ринкова економіка потребує поєднання інтересів різних прошарків суспільства з різними потребами та ідеологічними настановами, поєднання прагнення до свободи та рівності з самореалізацією кожного індивіда. В умовах поширення процесів соціалізації економіки особливого значення набуває концепція соціального капіталу, в рамках якої розробляються поняття соціальних мереж, довіри, організаційної культури, приділяється увага аналізу тих етичних норм і моральних цінностей, які існують в різних групах і спільнотах.