ОСНОВНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ВИКОРИСТАННЯМ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ

Анотація

У статті досліджено основні аспекти організації управління використанням земельних ресурсів. Виявлено, що організація ефективних і довговічних систем управління земельними ресурсами вимагає довготривалих інвестицій і постійної державної підтримки. Так, захищений правовий статус і ефективний ринок землі як результат мають більше кредитів та інвестицій, які призводять до більш високої продуктивності та економічного зростання і, відповідно, до більш високих доходів і підвищення рівня життя населення. Наголошено на тому, що в основі організації управління використанням земельних ресурсів лежить державний земельний кадастр. Застосування державного земельного кадастру як основного інструменту організації управління використанням земельних ресурсів має таке значення: гарантія права власності та його захист; підтримка оподаткування землі і нерухомості; забезпечення гарантій по кредитам; розвиток земельних ринків та їх моніторинг; охорона земельних ресурсів та підтримка моніторингу навколишнього середовища; сприяння землеустрою державних земель; скорочення кількості земельних спорів; сприяння земельній реформі та розвитку сільських територій; удосконалення міського планування та розвиток інфраструктури; отримання статистичних даних про земельні ділянки. Запропоновано як при організації управління використанням земельних ресурсів пропонуємо враховувати такі її характеристики як системи сформовані за принципом протиріч, зокрема: по-перше, забезпечення сталості системи управління земельними ресурсами, яка сама по собі є динамічною; по-друге, достовірність та гласність системи управління земельними ресурсами, а також конфіденційність та захист персональних даних; по-третє, врахування "людського фактору" при автоматизації системи управління земельними ресурсами; по-четверте, універсальність систем управління земельними ресурсами при унікальності кожної з них. Зазначені характеристики були сформовані з використанням одного з методів наукового мислення та принципів законів логіки – принцип протиріч. Протиріччя як таке не забезпечує розвитку. Однак філософська діалектика полягає якраз в умінні відчути, розкрити, усвідомити глибину суперечності і знайти можливість комплексного рішення.