РЕГУЛЮВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ В ПЕРІОД ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ: НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ

Анотація

У статті визначені аспекти нормативно-правових підвалин регулювання енергетичної сфери України, що є можливими умовах європейської інтеграції держави. Досліджуючи питання регулювання системи енергетичної безпеки держави, варто відзначити повну не системність, а також не впорядкованість нормативно-правових документів, що забезпечують регулювання діяльності енергетичної сфери. Нормативно-правові акти зазначеної галузі функціонують за умов лобіювання окремими суб’єктами, за умов неузгодженості пріоритетних напрямів свого розвитку; існування регіональних енергетичних ринків, ізоляція безпекових позицій енергетичних підприємств, еколого-технологічні вимоги, стандартизація, ліцензування, тощо. Важливим аспектом формування фізичного захисту енергетичних об’єктів є те, що вони покладаються на суб’єктів господарювання. Витрати на забезпечення відповідної безпеки включаються у валові витрати за попереднім погодженням з Регулятором енергетичних ринків. Проте, Регулятор на сьогодні не має законних повноважень врахувати такі категорії витрат, що звісно, відповідно, унеможливлює узаконити джерело фінансування захисту. Варто відмітити, що енергетична інфраструктура не захищається на відомчому рівні попередньо без відповідної координації та узгодження з іншими пріоритетами стратегіями та заходами забезпечення національної безпеки. Зазначені обставини свідчать про загрози системі енергетичної безпеки шляхом не урегульованості законодавчого базису та передбачають необхідність суттєвого вдосконалення механізмів та інструментів захисту збоку нормативно-правового супроводу. Сучасні обставини економічної системи України спричинили зміни в енергетичному законодавстві. На разі формується нове енергетичне середовище, прояснити яке закостенілими нормативними документами вже не можливо. Імплементовані зміни впливають не лише на особливості взаємовідносини між суб’єктами енергетичного ринку (виробниками, споживачами, державою), а й чинять тиск на принципи регулювання діяльності останніх; мається на увазі застосування підходів ЄС, відмова від адміністративних важелів регулювання діяльності ринків та державного патерналізму тощо. Результатом є виникнення нових загроз безперебійному функціонуванню енергетичного сектору країни, внаслідок використання енергетичних методів, як аналогу «енергетичної зброї». В свою чергу слід переглянути раніше прийняті механізми та інструменти управлінської діяльності у системі енергетичної безпеки.